казенний —
-а, -е. 1》 заст. Належний казні (у 1 знач.); державний. || Який є власністю держави й видається комусь для тимчасового користування. 2》 перен. Бюрократичний, формальний. || зневажл. Позбавлений оригінальності, яскравості; невиразний, шаблонний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
казенний —
ї́сти казе́нний хліб. Жити за рахунок держави. Довелося їй на старість казенний хліб їсти (М. Коцюбинський). казе́нний ді́м, ірон. В’язниця. — Ці листівки можуть прискорити вам арешт.— А може, вони якось відтягнуть його?...
Фразеологічний словник української мови
казенний —
БЮРОКРАТИ́ЧНИЙ, ЧИНО́ВНИЦЬКИЙ зневажл., КАНЦЕЛЯ́РСЬКИЙ зневажл., КАЗЕ́ННИЙ зневажл., ПАПЕРО́ВИЙ зневажл. — А яке ж моє ставлення до школи? — Зневажливе! Зневажливе і бюрократичне (Ю.
Словник синонімів української мови
казенний —
Казе́нний, -ка, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
казенний —
КАЗЕ́ННИЙ, а, е. 1. заст. Належний казні (у 1 знач.); державний. Бувши на всьому казенному, не маючи великої недостачі в одежі, він не жалував нічого свого (Мирний, І, 1949, 223); Всі казенні споруди під бляхою були рудувато-брунатного кольору (Тулуб...
Словник української мови в 11 томах
казенний —
Казенний, -а, -е Казенный. Москаль казенна вещ. Ном. № 799. Були і панські, і казенні. Котл.
Словник української мови Грінченка