крісло

крі́сло

[кр’ісло]

-сла, м. (на) -с'л'і, р. мн. -се^ил

Значення в інших словниках

1. крісло — крі́сло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. крісло — Фотель; Г. стілець; (міністра) посада, пост, портфель.  Словник синонімів Караванського
3. крісло — Те саме, що трон  Словник церковно-обрядової термінології
4. крісло — -а, с. 1》 Різновид широкого, перев. м'якого стільця, з бильцями та зручною спинкою; фотель. 2》 рідко. Те саме, що стілець. 3》 тільки мн., заст. Місця в партері театру. 4》 з означ., перен. Про високу адміністративну посаду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. крісло — КРІ́СЛО, а, с. 1. Різновид широкого, переважно м'якого стільця з бильцями та зручною спинкою. Я падаю в крісло, закриваю очі долонею... (М. Коцюбинський); Маленький, жвавий Чиж раптом пірнув у глибоке крісло і немов заховався у ньому (Л.  Словник української мови у 20 томах
6. крісло — крі́сло стілець (м, ср, ст) ◊ те́пле крі́сло вигідне службове становище (ст): Гріє вас, пане професоре, тепле крісло (Ласовська)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. крісло — КРІ́СЛО (широкий, перев. м'який стілець з бильцями та зручною спинкою), ФОТЕ́ЛЬ, КРІ́СЛО-ГО́ЙДАЛКА (такий стілець на вигнутих полозках).  Словник синонімів української мови
8. крісло — Крі́сло, -ла, -лу; крі́сла, крі́сел  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. крісло — КРІ́СЛО, а, с. 1. Різновид широкого, переважно м’якого стільця, з бильцями та зручною спинкою; фотель. Хшановський лежав в кріслі, задравши.. ноги на спинку стільця (Н.-Лев., II, 1956, 57); Я падаю в крісло, закриваю очі долонею… (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
10. крісло — Крісло, -ла с. 1) Кресло. Голова не до ради, а купра не до крісла. Ном. № 6257. На чім посажену? На золотих кріслах. АД. Т. 41. 2) Шесть, идущій сбоку саней отъ головы полоза въ сторону для того, чтобы сани не опрокидывались. Сумск.  Словник української мови Грінченка