міщанський —
міща́нський прикметник
Орфографічний словник української мови
міщанський —
-а, -е. 1》 заст. Прикм. до міщанин (у 1 знач.). || Належний міщанину, міщанам. || Такий, як у міщан, власт. міщанам. 2》 перен. Пройнятий духом міщанства (у 2 знач.); обивательський.
Великий тлумачний словник сучасної мови
міщанський —
МІЩА́НСЬКИЙ, а, е. 1. іст. Прикм. до міщани́н 1. Бідний вчитель, з убогої міщанської родини, вигнаний з школи, він ніколи не сягав грішною думкою вище наймички або убогої панночки (М. Коцюбинський); – Я виріс у маленькому міщанському містечку (Ю.
Словник української мови у 20 томах
міщанський —
Міща́нський, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
міщанський —
МІЩА́НСЬКИЙ, а, е. 1. дорев. Прикм. до міщани́н (у 1 знач.). Бідний вчитель, з убогої міщанської родини, вигнаний з школи, він ніколи не сягав грішною думкою вище наймички або убогої панночки (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
міщанський —
Міщанський, -а, -е Мѣщанскій. Тогдішніми часами міщанських і мужичих дітей не приймали в гімназію. Левиц. І. 241.
Словник української мови Грінченка