навудити

наву́дити

[навуди^ети^е]

-уджу, -ди^еш; нак. -уд', -уд'те^и

Значення в інших словниках

1. навудити — наву́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. навудити — див. навуджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навудити — НАВУ́ДИТИ див. наву́джувати.  Словник української мови у 20 томах
4. навудити — НАВУ́ДИТИ див. наву́джувати.  Словник української мови в 11 томах