надігнати

надігна́ти

[над'ігнати^е]

наджже^ину, наджже^инеш, наджже^ине^имо, наджже^ине^ите; нак. наджже^ини, наджже^ин'іт'

Значення в інших словниках

1. надігнати — надігна́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надігнати — див. надгонити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надігнати — НАДІГНА́ТИ див. надго́нити.  Словник української мови у 20 томах
4. надігнати — НАДІГНА́ТИ див. надго́нити.  Словник української мови в 11 томах
5. надігнати — Надігнати см. надгонити.  Словник української мови Грінченка