нарізати

I [нар’ізати^е]

-р'іжу, -р'іже^иш; нак. -р'іж, -р'іжте^и, док.

II [нар'ізати^е]

-айу, -айе^иш, недок.

Значення в інших словниках

1. нарізати — нарі́зати дієслово доконаного виду наріза́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нарізати — див. різати  Словник синонімів Вусика
3. нарізати — I нар`ізатидив. нарізувати. II наріз`атидив. нарізувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нарізати — НАРІЗА́ТИ див. нарі́зувати. НАРІ́ЗАТИ див. нарі́зувати.  Словник української мови у 20 томах
5. нарізати — Аю, -аєш, недок., нарізати, -жу, -жеш, док., комп. Записувати на пустий лазерний диск. Добре, я наріжу тобі пару болванок джазу.  Словник сучасного українського сленгу
6. нарізати — нарі́зати (утя́ти) сі́чки. Зробити щось недоречне, безглузде; допустити грубі помилки при здійсненні чогось. Дорош .. шепнув Оксенові на вухо: — Чує моє серце — наріже він січки. Наглядай там за ним (Григорій Тютюнник); Ну, вже утяв ти нам січки: Є чим пом’янути! (П. Гулак-Артемовський).  Фразеологічний словник української мови
7. нарізати — РІ́ЗАТИ (чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо), НАРІЗА́ТИ (НАРІ́ЗУВАТИ), КРА́ЯТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), КРЕ́МСАТИ розм., КАРБУВА́ТИ заст.; БАТУВА́ТИ розм. (великими шматками); ЧИ́КАТИ розм., ЧИКРИ́ЖИТИ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
8. нарізати — Нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш, -рі́жуть; нарі́ж, -рі́жмо, -рі́жте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. нарізати — НАРІ́ЗАТИ див. нарізу́вати. НАРІЗА́ТИ див. нарі́зувати.  Словник української мови в 11 томах
10. нарізати — Нарізати см. нарізувати.  Словник української мови Грінченка