Значення в інших словниках
-
насилля —
наси́лля іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
насилля —
Застосування сили або різного роду погроз по відношенню до певних соціальних суб’єктів або їх власності з метою залякування і примусу до певних дій. англ. violence; нім. Gewalt f=, -en; угор. erőszak; рос. насилие.
Словник із соціальної роботи
-
насилля —
-я, с. Те саме, що насильство.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
насилля —
див. насильство
Словник чужослів Павло Штепа
-
насилля —
НАСИ́ЛЛЯ, я, с. Те саме, що наси́льство. На тілі його не було ніяких найменших слідів насилля (І. Франко); Обурена совість народу не може мовчати! І проти насилля встають мільйони (М. Нагнибіда).
Словник української мови у 20 томах
-
насилля —
БЕ́ШКЕТ (грубе порушення загальноприйнятих норм моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВО, РОЗБІ́Й підсил. розм.; НАСИ́ЛЬСТВО, НАСИ́ЛЛЯ, СИ́ЛА (застосування фізичної сили). Що це за бешкет і розбій?...
Словник синонімів української мови
-
насилля —
Наси́лля, -лля, -ллю, в -ллі
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
насилля —
НАСИ́ЛЛЯ, я, с. Те саме, що наси́льство. На тілі його не було ніяких найменших слідів насилля (Фр., V, 1951, 409); Обурена совість народу не може мовчати! І проти насилля встають мільйони (Нагн., Вибр., 1950, 182).
Словник української мови в 11 томах