Орфоепічний словник української мови

небоєздатний

небоєзда́тний

[неибойеиздатнией]

м. (на) -тному /-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. небоєздатний — небоєзда́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. небоєздатний — -а, -е. Нездатний вести бойові дії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небоєздатний — НЕБОЄЗДА́ТНИЙ, а, е. Не здатний вести бойові дії. Представники Центральної Ради у розмові з комісаром Іорданським самі просили давати для українізації небоєздатні дивізії (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. небоєздатний — НЕБОЄЗДА́ТНИЙ, а, е. Не здатний вести бойові дії.  Словник української мови в 11 томах