Орфоепічний словник української мови

номінант

номіна́нт

[ном'інант]

-нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. номінант — номіна́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. номінант — (від лат. noninativus — стосовно найменування) кандидат на премію у якій-небудь номінації (тобто категорії, за якими оцінюються подані на конкурс роботи)  Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. номінант — Священнослужитель, якого возводять чи возводитимуть в церковний сан; наречений ім.; ставленик  Словник церковно-обрядової термінології
  4. номінант — НОМІНА́НТ.  Словник української мови у 20 томах