обвалькований обвалько́ваний [обвал'кованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
Значення в інших словниках обвалькований — обвалько́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови обвалькований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обвалькувати. Великий тлумачний словник сучасної мови обвалькований — ОБВАЛЬКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обвалькува́ти. Обвалькована хата. Словник української мови у 20 томах