Орфоепічний словник української мови

обвалькований

обвалько́ваний

[обвал'кованией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обвалькований — обвалько́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. обвалькований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обвалькувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвалькований — ОБВАЛЬКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обвалькува́ти. Обвалькована хата.  Словник української мови у 20 томах