обезглавлюватися

обезгла́влюватися

[обе^изглаўл'увати^ес'а]

-л'уйе^іц':а, -л'уйуц':а

Значення в інших словниках

1. обезглавлюватися — обезгла́влюватися дієслово недоконаного виду книжн.  Орфографічний словник української мови
2. обезглавлюватися — ОБЕЗГЛА́ВЛЮВАТИСЯ, юється, недок., книжн. Пас. до обезгла́влювати.  Словник української мови у 20 томах