Орфоепічний словник української мови

обласкавлений

обласка́влений

[обласкаўлеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обласкавлений — обласка́влений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. обласкавлений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до обласкавити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обласкавлений — ОБЛАСКА́ВЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до обласка́вити. Тепер я дивлюсь на Северина іншими очима, як перше. – Гончий пес, та й годі, або обласкавлений вовк, що на панський приказ своїх братів розриває (А. Чайковський).  Словник української мови у 20 томах
  4. обласкавлений — ОБЛАСКА́ВЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до обласка́вити.  Словник української мови в 11 томах