облягти

облягти́

[обл'агти]

-л'ажу, -л'аже^иш; мин. о^убл'іг, -л'агла; нак. -л'аж, -л'ажте^и

Значення в інших словниках

1. облягти — облягти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. облягти — див. облягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. облягти — ОБЛЯГТИ́ див. обляга́ти.  Словник української мови в 11 томах
4. облягти — ОБЛЯГТИ́ див. обляга́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. облягти — облягти́ (бу́ти, лежа́ти і т. ін.) на сме́ртній посте́лі, заст. Тяжко захворіти без надії на одужання; помирати. У панському дворі було неблагополучно! Маленький, 5 років, паничик Вітюньо обліг на смертній постелі (Дніпрова Чайка).  Фразеологічний словник української мови
6. облягти — ЗАХВОРІ́ТИ (стати хворим), ЗАНЕДУ́ЖАТИ, ЗАСЛА́БНУТИ розм., ЗАСЛА́БТИ розм., ЗАСЛАБІ́ТИ розм., ЗАЧАВЛІ́ТИ розм., РОЗНЕДУ́ЖАТИСЯ розм., РОЗХВОРІ́ТИСЯ розм., РОЗНЕМОГТИ́СЯ розм., ЗАХОРУВА́ТИ діал., ЗАХОРІ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
7. облягти — Облягти см. облягати.  Словник української мови Грінченка