обплямити обплями́ти [обпл'амитие] -мл'у, -миш, -миемо, -миете, -мл'ат'; нак. -ми, -м'іт' Орфоепічний словник української мови
Значення в інших словниках обплямити — обплями́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови обплямити — -млю, -миш; мн. обплямлять; док., рідко. Те саме, що заплямувати. Великий тлумачний словник сучасної мови обплямити — ОБПЛЯМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. обпля́млять; док., рідко. Те саме, що заплямува́ти. Словник української мови в 11 томах обплямити — ОБПЛЯМИ́ТИ див. обплямо́вувати. Словник української мови у 20 томах обплямити — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови обплямити — Обплями́ти, -млю́, -ми́ш гл. Запятнать, покрыть пятнами. Словник української мови Грінченка