обсісти

обсі́сти

[о^убс’істи^е]

обс'аде^имо, обс'аде^ите^и; нак. обс'ад'те^и

Значення в інших словниках

1. обсісти — обсі́сти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обсісти — див. обсідати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обсісти — ОБСІ́СТИ див. обсіда́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. обсісти — обсі́сти: ◊ обсі́сти язиком → язик  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. обсісти — ді́ти обсі́ли кого і без додатка. Хто-небудь має велику сім’ю, багато дітей. Оженишся — тебе обсядуть діти (П. Колесник). дітвора́ обсі́ла. Як дітвора обсіла, то перше про неї треба клопотатися (Панас Мирний).  Фразеологічний словник української мови
6. обсісти — I. НАПА́СТИ на кого-що (учинити збройний напад); НАГРЯ́НУТИ перев. без додатка, НАЛЕТІ́ТИ, НАСКО́ЧИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) перев. док., по кому-чому, на кого-що, а також без додатка (раптово й стрімко); ОБРУ́ШИТИСЯ, НАВАЛИ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
7. обсісти — ОБСІ́СТИ див. обсіда́ти.  Словник української мови в 11 томах
8. обсісти — Обсісти см. обсідати.  Словник української мови Грінченка