обім'яти

обім'я́ти

[об'імйати^е]

-мну, -мнеш, -мне^имо, -мне^ите; мин. -йаў, -йала; нак. -мни, -мн'іт'

Значення в інших словниках

1. обім'яти — обім'я́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обім'яти — див. обминати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обім'яти — ОБІМ'Я́ТИ див. обмина́ти².  Словник української мови у 20 томах
4. обім'яти — ТІПА́ТИ (очищати волокно конопель льону тощо від костриці), ТЕ́РТИ, ОБТІ́ПУВАТИ, БИ́ТИ, М'Я́ТИ (виминаючи кострицю). — Док.: потіпа́ти, поте́рти, обтіпа́ти, обім'я́ти. Молодиці на сонці били на бительнях і тіпали коноплі (І.  Словник синонімів української мови