Орфоепічний словник української мови

однолітній

однолі́тній

[однол’іт(')н'ій]

м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. однолітній — однолі́тній прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. однолітній — -я, -є. Те саме, що однорічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. однолітній — ОДНОЛІ́ТНІЙ, я, є. Те саме, що однорі́чний. Однаково всі четверо спрацьовані: старий Прокіпчук з сином і миршавенька кобила з своєю однолітньою дочкою (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
  4. однолітній — ОДНОРІ́ЧНИЙ (віком в один рік), ОДНОЛІ́ТНІЙ, ПЕРЕЯ́РИЙ (про тварин). Практикам здавна відомо, що однорічні сіянці ялини приживаються краще, ніж дорослі саджанці (з газети); Однаково всі четверо спрацьовані...  Словник синонімів української мови
  5. однолітній — Одно́лі́тній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. однолітній — ОДНОЛІ́ТНІЙ, я, є. Те саме, що однорі́чний. Однаково всі четверо спрацьовані: старий Прокіпчук з сином і миршавенька кобила з своєю однолітньою дочкою (Ірчан, II, 1958, 85).  Словник української мови в 11 томах
  7. однолітній — Однолітній, -я, -є Однолѣтній.  Словник української мови Грінченка