омбудсмен —
омбудсме́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
омбудсмен —
-а, ч. Особа, яка контролює діяльність державної адміністрації та судових органів у дотриманні прав людини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
омбудсмен —
ОМБУДСМЕ́Н, ОМБУДСМА́Н, а, ч. і ж., юр. Посадова особа у парламенті, яка наглядає за законністю дій державних органів та дотриманням прав і свобод громадян.
Словник української мови у 20 томах
омбудсмен —
Парламентський функціонер, покликаний стежити за дотриманням державними органами прав громадян (у Вел. Британії, скандинавських країнах, від 1998 в Україні).
Універсальний словник-енциклопедія