опуститися

опусти́тися

[опустити^ес'а]

-ушчус'а, о^упусти^ес':а, о^упусти^ец':а, о^упус'т'ац':а; нак. -стис'а, -с'т'іц':а

Значення в інших словниках

1. опуститися — опуститися (334) — занедбатися [MО,V]  Словник з творів Івана Франка
2. опуститися — опусти́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. опуститися — див. опускатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. опуститися — ОПУСТИ́ТИСЯ див. опуска́тися.  Словник української мови у 20 томах
5. опуститися — душа́ в п’я́ти (п’я́тки) тіка́є (опуска́ється, хова́ється і т. ін.) / втекла́ (опусти́лася, схова́лася і т. ін.) чия, у кого і без додатка. Хто-небудь раптово відчуває сильний переляк; комусь стає страшно.  Фразеологічний словник української мови
6. опуститися — ЗАНУ́РЮВАТИСЯ (опускатися у воду чи в іншу рідину), ПОРИНА́ТИ, ЗАРИНА́ТИ, ПІРНА́ТИ, ВПІРНА́ТИ (УПІРНА́ТИ), ОПУСКА́ТИСЯ. — Док.: зану́ритися, пори́ну́ти, зарину́ти, пірну́ти, впірну́ти (упірну́ти), опусти́тися.  Словник синонімів української мови
7. опуститися — ОПУСТИ́ТИСЯ див. опуска́тися.  Словник української мови в 11 томах
8. опуститися — Опускатися, -каюся, -єшся сов. в. опуститися, опущуся, -стишся, гл. 1) Опускаться, опуститься. 2) — діла. Бросать, бросить работу, перестать работать. Г. Барв. 321. Діла зовсім опустився, ні про що не дбає. Г. Барв. 387.  Словник української мови Грінченка