очолений

очо́лений

[очоле^ини^ей]

м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. очолений — очо́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. очолений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до очолити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. очолений — ОЧО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до очо́лити. Очолене Наливайком протипанське повстання широко розлилося не тільки по українській, але й по білоруській землі (М. Рильський); Гетьман .. уважно придивлявся до митрополита, зважуючи, чого сподіватися від церкви, ним очоленої (Г. Колісник).  Словник української мови у 20 томах
4. очолений — ОЧО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до очо́лити. Очолене Наливайком протипанське повстання широко розлилося не тільки по українській, але й по білоруській землі (Рильський, III, 1956, 17).  Словник української мови в 11 томах