панькатися —
па́нькатися дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
панькатися —
Па́нькатися. Те саме, що панькати. Ніякий щирий заступник справи народної не буде панькати ся там, де може жадати, хоч правда й те, що “з мотикою на сонце ” пускає ся хиба той, кому “й море по коліна ”.
Українська літературна мова на Буковині
панькатися —
(з ким) цяцькатися, панькати кого; (делікатничати) маніжитися, церемонитися, ід. бавитися <�гратися> в піжмурки.
Словник синонімів Караванського
панькатися —
див. балувати; баритися
Словник синонімів Вусика
панькатися —
-аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 з ким. Доглядати за ким-небудь, потураючи його примхам, каверзуванням. 2》 коло кого, з ким. Запобігливо догоджати, прислуговувати кому-небудь. 3》 з ким – чим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
панькатися —
ПА́НЬКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. 1. з ким. Доглядати за ким-небудь, потураючи його примхам, каверзуванням. – Геть ту дитину! – гукнув [пан], – геть! треба мені робити, а не з дитиною панькатись!...
Словник української мови у 20 томах
панькатися —
ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ кому і без додатка, діал.; ПОТРАФЛЯ́ТИ кому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, розм.
Словник синонімів української мови
панькатися —
Па́нькатися, -каюся, -каєшся з ким
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
панькатися —
ПА́НЬКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. 1. з ким. Доглядати за ким-небудь, потураючи його примхам, каверзуванням. — Геть ту дитину! — гукнув [пан], — геть! треба мені робити, а не з дитиною панькатись!...
Словник української мови в 11 томах
панькатися —
Панькатися, -каюся, -єшся гл. Возиться, ухаживать, няньчиться. Треба мені робити, а не з дитиною панькатись. МВ. І. 99.
Словник української мови Грінченка