Орфоепічний словник української мови

параграф

пара́граф

[параграф]

-фа, м. (на) -ф'і, мн. -фие, -ф'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. параграф — пара́граф іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. параграф — (закону) пункт, |під|розділ, СТАТТЯ; П. правило, припис, настанова.  Словник синонімів Караванського
  3. параграф — -а, ч. Частина тексту всередині розділу книги, статті і т. ін., що має самостійне значення і звичайно позначається знаком § з порядковим номером. || Знак §. || розм. Правило, настанова, викладені в якому-небудь розділі статуту, програми і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. параграф — див. клявзуля  Словник чужослів Павло Штепа
  5. параграф — ПАРА́ГРАФ, а, ч. Частина тексту всередині розділу книги, статті і т. ін., що має самостійне значення і звичайно позначається знаком § з порядковим номером. Учитель скрипучим голосом кілки вбива у мозок наш .. – Параграф тридцять восьмий – всі найшли? (П.  Словник української мови у 20 томах
  6. параграф — Параграф то карлючка сюди й туди, аби ти не виліз з біди. Розуміння законів нашими хліборобами. Показав йому хлопський параграф. Показав йому під ніс свій кулак, яким може розправитись.  Приповідки або українсько-народня філософія
  7. параграф — А, ч., студ. Зубрилка. Наш параграф знову зачитуватиме напам'ять конспект.  Словник сучасного українського сленгу
  8. параграф — пара́граф (грец. παράγραφος, букв. – написаний поруч) 1. Частина тексту, що містить закінчене положення, правило. Позначається знаком § з порядковим номером. 2. Назва самого знака §. 3. Фігура у катанні на ковзанах.  Словник іншомовних слів Мельничука
  9. параграф — пара́граф безслове́сний, зневажл. Службова особа, яка виконує свої обов’язки формально, на шкоду справі; бюрократ. Часом хотілося заволати по-армійському: “Встать!” Крикнути у заклопотану і вгодовану пику: “Пацюк ти канцелярський, параграф безсловесний, чорнильна душа!” (В. Большак).  Фразеологічний словник української мови
  10. параграф — I. ПОСТАНО́ВА (акт органів державної влади, керівного адміністративного органу тощо), РОЗПОРЯ́ДЖЕННЯ, ДИРЕКТИ́ВА, ПАРА́ГРАФ розм. (у якомусь розділі статуту, програми тощо). (Вересай:) Коли приїде (директор), скажете, що мені треба його бачити.  Словник синонімів української мови
  11. параграф — Пара́граф, -фа; -графи, -фів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. параграф — ПАРА́ГРАФ, а, ч. Частина тексту всередині розділу книги, статті і т. ін., що має самостійне значення і звичайно позначається знаком § з порядковим номером.  Словник української мови в 11 томах