Орфоепічний словник української мови

парафін

парафі́н

[параф’ін]

-ну, м. (на) -н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. парафін — парафі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. парафін — -у, ч. Безбарвна воскоподібна легкоплавка речовина, нерозчинна у воді, що її отримують у процесі перегонки нафти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парафін — ПАРАФІ́Н, у, ч. Безбарвна воскоподібна легкоплавка речовина, не розчинна у воді. У великій фабриці парафіну та церазину (земного воску) біля Дрогобича шум, як в улію (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. парафін — парафі́н (від лат. parum – мало, трохи і affmis – суміжний, причетний) суміш твердих вуглеводнів; біла або жовтувата маса без запаху. Застосовують у паперовій, текстильній, поліграфічній, лакофарбовій та інших галузях промисловості.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. парафін — ПАРАФІ́Н, у, ч. Безбарвна воскоподібна легкоплавка речовина, не розчинна у воді. У великій фабриці парафіну та церазину (земного воску) біля Дрогобича шум, як в улію (Фр.  Словник української мови в 11 томах