перелазити —
перела́зити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
перелазити —
Перелізати, лізти через; (- плазунів) переповзати; (у кого) Р. перевтілюватися.
Словник синонімів Караванського
перелазити —
-ажу, -азиш і рідше перелізати, -аю, -аєш, недок., перелізти, -зу, -зеш; мин. ч. переліз, -ла, -ло; док. 1》 перех., через що і без додатка. Хапаючись руками або чіпляючись ногами, підніматися по чому-небудь угору й спускатися вниз на інший бік.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перелазити —
ПЕРЕЛА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш і рідше ПЕРЕЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЛІ́ЗТИ, зу, зеш; мин. ч. перелі́з, ла, ло; док. 1. через що і без дод. Хапаючись руками або чіпляючись ногами, підніматися по чому-небудь вгору й спускатися вниз на іншу сторону.
Словник української мови у 20 томах
перелазити —
че́рез порі́г не перела́зити. Перебувати в дитячому віці; бути малим. Ой, летять же літа! Чи давно це й через поріг не перелазив (син), а тепер он який (А. Головко).
Фразеологічний словник української мови
перелазити —
ПЕРЕБИРА́ТИСЯ (через що-небудь, звичайно долаючи перешкоди), ПЕРЕДАВА́ТИСЯ заст., розм.; ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИСЯ (через водну перепону, важкопрохідне місце); ПЕРЕХО́ДИТИ (пішки); ПЕРЕБРО́ДИТИ (ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ), ПЕРЕБРІДА́ТИ (вбрід); ПЕРЕБІГА́ТИ (швидко, перев.
Словник синонімів української мови
перелазити —
ПЕРЕЛА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш і рідше ПЕРЕЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЛІ́ЗТИ, зу, зеш; мин. ч. перелі́з, ла, ло; док. 1. перех., через що і без додатка.
Словник української мови в 11 томах
перелазити —
Перелазити, -жу, -зиш сов. в. перелі́зти, -зу, -зеш, гл. Перелѣзать, перелѣзть, перепалзывать, переползти. А я сюю бистру річку рачки перелізу. Чуб. V. 185. Порота засунені, так я через тин перелізла.
Словник української мови Грінченка