переписний

переписни́й

[пе^ире^ипи^есний]

м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і

Значення в інших словниках

1. переписний — переписни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. переписний — -а, -е. Стос. до перепису. Переписні книги — зведені документи про кількість населення Московської держави, в т. ч. й України, 2-ї половини 17 — 1-ї чверті 18 ст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переписний — ПЕРЕПИСНИ́Й, а́, е́. Стос. до перепису. За даними минулорічного перепису населення, лише 40 відсотків із числа етнічних українцiв Криму зазначили в переписних листах, що вважають рідною мовою українську (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. переписний — ПЕРЕПИСНИ́Й, а́, е́. Стос. до перепису. ∆ Переписні́ кни́ги — статистичні документи у Російській державі XVII — початку XVIII ст., складені на підставі подвірних переписів населення. У Ніжині, за даними переписних книг 1666 р., було 642 податні двори (Іст. УРСР, І, 1953, 285).  Словник української мови в 11 томах