Орфоепічний словник української мови

першокласний

першокла́сний

[першокласнией]

м. (на) -сному/-еі(‘)н'ім, мн.і(‘)н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. першокласний — першокла́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. першокласний — -а, -е. Дуже добрий, відмінний, найкращої якості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. першокласний — ПЕРШОКЛА́СНИЙ, а, е. Дуже добрий, відмінний, найкращої якості. Особливу увагу приділяємо насінництву .. Висіваємо тільки першокласне насіння (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. першокласний — ПРЕКРАСНИЙ (який задовольняє найвищі вимоги, відзначається надзвичайними якостями серед інших потрібних; надзвичайно добрий), ЧУДО́ВИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ рідше, ЧУДО́ВНИЙ рідше, ДОСКОНА́ЛИЙ, ВІДМІ́ННИЙ, НЕЗРІВНЯ́ННИЙ, НЕПЕРЕВЕ́РШЕНИЙ, ІДЕА́ЛЬНИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ...  Словник синонімів української мови
  5. першокласний — ПЕРШОКЛА́СНИЙ, а, е. Дуже добрий, відмінний, найкращої якості. В Радянському Союзі створено першокласну важку індустрію — основу технічного прогресу й економічної могутності країни (Програма КПРС, 1961, 59); Вона зіграла роль...  Словник української мови в 11 томах