Значення в інших словниках
-
площа —
Чому така неповага до лексеми майдан? На весь Київ лише один майдан – Незалежності... Справді, не тільки на табличках, де написано назви вулиць, а й у газетах, теле- і радіопередачах рідко коли побачиш чи почуєш давнє слово майдан...
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
площа —
пло́ща іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
площа —
(землі) ділянка, поверхня; (озера) плесо; (у місті) майдан; (на муштру) пляц; (базарна) ІД. базарище, торг, торжище; (кола) мат. квадратура.
Словник синонімів Караванського
-
площа —
Площа й майдан Не тільки на таблицях, де написано назви вулиць, а й у публіцистиці, часом навіть у художніх творах майже зникло давнє слово майдан, хоч послідовно зберігається зменшена його форма майданчик (дитячий майданчик, будівельний тощо).
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
-
площа —
-і, ж. 1》 Яка-небудь ділянка поверхні землі, природно обмежована або спеціально виокремлена з якоюсь метою. || Ділянка водної поверхні. || діал. Рівнина. Виробнича площа — територія виробничих приміщень і споруд підприємства, де виготовляють продукцію.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
площа —
Пло́ща, -щі, -щі, -щею; пло́щі, площ
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
площа —
ПЛО́ЩА, і, ж. 1. Яка-небудь ділянка поверхні землі, природно обмежована або спеціально виділена з якоюсь метою. І ось, нарешті, вершина. Це була площа значних розмірів, безладно завалена голим камінням, хоча знизу здавалася майже гострим шпилем (О.
Словник української мови у 20 томах
-
площа —
ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯ рідше, ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩА рідше; КЛА́ПОТЬ, КЛА́ПТИК, ПРИРІ́ЗОК, ПРИРІ́З, ПАРЦЕ́ЛА ек., ПАРЦЕ́ЛЯ заст., ПІ́ДМЕ́Т діал.
Словник синонімів української мови
-
площа —
ПЛО́ЩА, і, ж. 1. Яка-небудь ділянка поверхні землі, природно обмежована або спеціально виділена з якоюсь метою. І ось, нарешті, вершина.
Словник української мови в 11 томах
-
площа —
Частина просторового середовища населеного пункту, яка повністю або частково обмежена забудовою. Має різні форми в плані (прямокутна, кругла, шестигранна, квадратна із зрізаними кутами, овальна тощо), несе функції громадського центру, слугує вузлом тяжіння і місцем перетину вулиць.
Архітектура і монументальне мистецтво
-
площа —
Пло́ща, -щі ж. = площина.
Словник української мови Грінченка