Орфоепічний словник української мови

повселюдний

повселю́дний

[поўсеил'уднией]

м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. повселюдний — повселю́дний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. повселюдний — -а, -е, розм. Стос. до всіх людей, усього народу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повселюдний — ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ, а, е, розм. Стос. до всіх людей, усього народу. Звивався зради плосколобий змій, Та правди меч і повселюдний сором Його разили, – і народний форум Прокляв Мазепу (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
  4. повселюдний — ЗАГА́ЛЬНИЙ (який поширюється на всіх, на все, охоплює всіх або багатьох), ПОГОЛО́ВНИЙ підсил., СУЦІ́ЛЬНИЙ підсил., ТОТА́ЛЬНИЙ підсил., ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  5. повселюдний — ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ, а, е, розм. Стос. до всіх людей, усього народу. Звивався зради плосколобий змій, Та правди меч і повселюдний сором Його разили, — і народний форум Прокляв Мазепу (Рильський, І, 1956, 371).  Словник української мови в 11 томах