Значення в інших словниках
-
покидати —
(позбавляти когось своєї присутності) кидати, (на певний час) залишати, відходити.
Словник синонімів Полюги
-
покидати —
поки́дати дієслово доконаного виду покида́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
покидати —
(що) не брати <�з собою>, (живих) залишати; (село) з. опускати; (тюрму) переступати поріг чого; (сиротою) лишати, ІД. сиротити; (діяти) припиняти; (журбу) забувати; П. (- сили) вичерпуватися; нак. ПОКИНЬ|ТЕ|! дай|те| спокій!
Словник синонімів Караванського
-
покидати —
I пок`идати-аю, -аєш, док., перех. 1》 Кинути все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох. || Абияк, недбало кинути все чи багато чого-небудь. 2》 Кинути без догляду все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
покидати —
ПОКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Кинути все або багато чого-небудь, всіх або багатьох. Ватя підвелася навшпиньки, нарвала яблук і покидала їх на траву (І. Нечуй-Левицький); Тепер всі як один покидали ложки (А.
Словник української мови у 20 томах
-
покидати —
ду́мка не покида́є кого. Хто-небудь постійно думає про щось. Гречкун зрештою погодився, що першопричину (фашизму) треба шукати в галузі соціальних стосунків, одначе й опісля його не покидала думка про гуманітарне убозтво фашистів (Ю. Бедзик).
Фразеологічний словник української мови
-
покидати —
ВИБУВА́ТИ (звільнятись із посади, іти з установи, вирушаючи звідкілясь, переставати там жити, перебувати), ЗАЛИША́ТИ, ПОКИДА́ТИ, ВИХО́ДИТИ, ВИЇЖДЖА́ТИ, ВИЇЗДИ́ТИ. — Док.: ви́бути, зали́ши́ти, поки́нути, ви́йти, ви́їхати.
Словник синонімів української мови
-
покидати —
Покида́ти, -да́ю, -да́єш; поки́нути, -ки́ну, -неш; поки́нь, -ки́ньте; поки́нутий поки́дати, -даю, -даєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
покидати —
ПОКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Кинути все або багато чого-небудь, всіх або багатьох. Ватя підвелася навшпиньки, нарвала яблук і покидала їх на траву (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
покидати —
Покида́ти, -да́ю, -єш сов. в. поки́нути, -ну, -неш, гл. Покидать, покинуть, оставлять, оставить, бросить. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче, що голуб голубку покидати хоче. Мет. 78. Як дівчині не журиться, — козак покидає. Мет. 79.
Словник української мови Грінченка