покритий —
покри́тий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
покритий —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покрити. || покрито, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
покритий —
ПОКРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покри́ти. Троє суддів, прокурор і судовий секретар посідали за довгий стіл, покритий червоним сукном (Б. Грінченко); Поглянь у душу: там в труні Лежить любов моя розбита, Парчею срібною покрита, Вбрана в квіти весняні (О.
Словник української мови у 20 томах
покритий —
покрива́ти / покри́ти го́лову (голі́воньку, ко́су), етн., заст. 1. Одружуватися (про дівчину). — Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку (М. Номис). 2. Стати покриткою. — Ховайся, ховайся, дівчино! Час тобі скидати квітки та покривати голову хусткою!...
Фразеологічний словник української мови
покритий —
ПОКРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покри́ти. Троє суддів, прокурор і судовий секретар посідали за довгий стіл, покритий червоним сукном (Гр.
Словник української мови в 11 томах