поправлятися

поправля́тися

[попраўл’ати^ес'а]

-л'айус'а, -л'айе^іс':а, -л'айе^іц':а, -л'айуц':а

Значення в інших словниках

1. поправлятися — поправля́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поправлятися — див. одужувати  Словник синонімів Вусика
3. поправлятися — -яюся, -яєшся, недок., поправитися, -влюся, -вишся; мн. поправляться; док. 1》 Змінюючи позу, влаштовуватися зручніше. || Поправляти на собі одежу, зачіску і т. ін. 2》 Уточнювати або виправляти сказане. 3》 перев. док.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поправлятися — 1. видужувати, видужати, повидужувати, одужувати, одужати, поодужувати, вичунювати, вичуняти, повичунювати, очунювати, очуняти, поочунювати, вичухуватися, вичухатися, повичухуватися, оговтуватися, оговтатися, пооговтуватися, оклигувати, оклигати...  Словник чужослів Павло Штепа
5. поправлятися — ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. попра́вляться; док. 1. Змінюючи позу, влаштовуватися зручніше. Порицька поправилась у кріслі і натягла на себе шаль, (Леся Українка); З невигідного сидіння боліли його м'язи на спині.  Словник української мови у 20 томах
6. поправлятися — ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИ розм., ОЧУ́НЮВАТИ розм., ПРОЧУ́НЮВАТИ розм., ОКЛИ́ГУВАТИ розм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯ фам., ВОСКРЕСА́ТИ жарт.  Словник синонімів української мови
7. поправлятися — ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. попра́вляться; док., 1. Змінюючи позу, влаштовуватися зручніше. Порицька поправилась у кріслі і натягла на себе шаль, (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах