посередник

посере́дник

[посе^иредни^ек]

-ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -ки^е, -к'іў

Значення в інших словниках

1. посередник — посере́дник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. посередник — ек. маклер, комісіонер, фактор, треті руки, а. брокер; (у спорі) арбітр, третя <�безстороння> особа; (між: держав) медіятор.  Словник синонімів Караванського
3. посередник — -а, ч. 1》 Особа чи установа, організація і т. ін., що сприяє встановленню та здійсненню ділових контактів, торговельних або дипломатичних зносин між ким-, чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. посередник — ПОСЕРЕ́ДНИК, а, ч. 1. Особа або установа, організація і т. ін., що сприяє встановленню та здійсненню ділових контактів, торговельних або дипломатичних зносин між ким-, чим-небудь.  Словник української мови у 20 томах
5. посередник — (англ. іntermediary) 1. особа, фірма, організація, що перебуває між виробником та споживачем товарів та сприяє їх взаєминам. У юриспруденції...  Економічний словник
6. посередник — АРБІ́ТР (суддя у справах розв'язання спорів, що не підлягають судовому розглядові), ТРЕТЕ́ЙСЬКИЙ СУДДЯ, ПОСЕРЕ́ДНИК (той, хто сприяє примиренню ворогуючих сторін).  Словник синонімів української мови
7. посередник — Посере́дник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. посередник — ПОСЕРЕ́ДНИК, а, ч. 1. Особа або установа, організація і т. ін., що сприяє встановленню та здійсненню ділових контактів, торговельних або дипломатичних зносин між ким-, чим-небудь. ..  Словник української мови в 11 томах
9. посередник — рос. посредник юридична або фізична особа (агенти, брокери, дилери, маклери, комівояжери, брокерські фірми, агентства), яка на професійних засадах за визначену угодами плату сприяє встановленню ділових партнерських контактів...  Eкономічна енциклопедія
10. посередник — Посередник, -ка м. Мировой посредникъ. Mир. ХРВ. 263. Посередник обходиться з крепаками до-ладу. О. 1862. IX. 123.  Словник української мови Грінченка