починальний

почина́льний

[почи^енал'ни^ей]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. починальний — почина́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. починальний — -а, -е. Яким починається що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. починальний — ПОЧИНА́ЛЬНИЙ, а, е. Яким починається що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. починальний — Почина́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. починальний — ПОЧИНА́ЛЬНИЙ, а, е. Яким починається що-небудь.  Словник української мови в 11 томах
6. починальний — Починальний, -а, -е Относящійся къ началу дѣйствія, начальный. Ой дайте нам коровайную починальную шишечку. Грин. III. 463.  Словник української мови Грінченка