прийняти

прийня́ти

[при^ейн’ати^е]

-йму, прийме^иш; мин. -н'аў, -н'ала; нак. -йми, -йм'іт'

Значення в інших словниках

1. прийняти — прийня́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прийняти — див. приймати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прийняти — ПРИЙНЯ́ТИ див. прийма́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. прийняти — (прийму, приймеш) док., що; жрм. Випити спиртного.  Словник жарґонної лексики української мови
5. прийняти — бра́ти / взя́ти гріх (рідко гріха́) на (свою́) ду́шу (на се́бе). 1. Діяти проти власної совісті, прийнятих норм моралі; робити щось несхвальне. — Ти знаєш, може, та, що цю спідницю носила, лежить під землею, ..  Фразеологічний словник української мови
6. прийняти — ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ) ким, чим, яким, за кого-що (ставити на рівень із ким-, чим-небудь, прирівнювати до когось, чогось, ВИЗНАВА́ТИ, ПРИЗНАВА́ТИ, ЛІЧИ́ТИ рідко, ПРИЙМА́ТИ (за кого-що), МА́ТИ розм., ПОЧИ́ТУВАТИ заст., ПОЧИТА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
7. прийняти — Прийня́ти, прийму́, при́ймеш, -муть; прийня́в, прийняла́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. прийняти — ПРИЙНЯ́ТИ див. прийма́ти.  Словник української мови в 11 томах
9. прийняти — Прийня́ти, -ся см. приймати, -ся.  Словник української мови Грінченка