принцип —
при́нцип іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
принцип —
Засада; (науки) закон; (непорушний) правило, канон, норма; мн. ПРИНЦИПИ, положення, ФР. переконання, ц. догми.
Словник синонімів Караванського
принцип —
-у, ч. 1》 Основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму і т. ін. || Основний закон якої-небудь точної науки. У принципі — в основному, в загальному.
Великий тлумачний словник сучасної мови
принцип —
ПРИ́НЦИП, у, ч. 1. Основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, учення, теорії, ідеологічного напряму і т. ін. Встановити загальні принципи художнього перекладу можливо.
Словник української мови у 20 томах
принцип —
(англ. рrinciple) головне, вихідне положення, правило діяльності організації в якій-небудь сфері або правило поведінки особи.
Економічний словник
принцип —
при́нцип (від лат. principium – начало, основа) 1. Первоначало; те, що лежить в основі певної теорії науки. 2. Внутрішнє переконання людини; основне правило поведінки.
Словник іншомовних слів Мельничука
принцип —
ПРИНЦИП (від лат. principium — начало, основа) — 1) Першопочаток, те, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорії, науки. Античні філософи прагнули віднайти П. існування усіх речей і, зазвичай, пов'язували його із субстанцією О. д XVI — XVII ст.
Філософський енциклопедичний словник
принцип —
ПРА́ВИЛО (те, чим звичайно керуються у праці, поведінці, співжитті тощо), ЗАСА́ДА, НО́РМА, ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше, ПРО́ПИС рідше, ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт., У́ЗУС книжн., РЕ́ГУЛА заст.; ЗАКО́Н, ЗА́ПОВІДЬ, ВИМО́ГА, КАНО́Н церк., книжн., УСТАНО́ВА заст.
Словник синонімів української мови
принцип —
При́нцип, -ципу; -ципи, -пів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
принцип —
ПРИ́НЦИП, у, ч. 1. Основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму і т. ін. Досвід СРСР довів, що вірність принципам марксизму-ленінізму..
Словник української мови в 11 томах