Орфоепічний словник української мови

притискач

притиска́ч

[приетиескач]

-ача, ор. -ачем, м. (на) -ач'і, р. мн. -ач'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. притискач — притиска́ч іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. притискач — -а, ч. Пристрій для притискання чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притискач — ПРИТИСКА́Ч, а́, ч. Пристрій для притискання чого-небудь. Конуси закріплюють в призматичних гніздах [в операції “фрезерування лапки”] за допомогою притискачів (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. притискач — ПРИТИСКА́Ч, а́, ч. Пристрій для притискання чого-небудь. Конуси закріплюють в призматичних гніздах [в операції «фрезерування лапки»] за допомогою притискачів (Технол. різального інстр., 1959, 132).  Словник української мови в 11 томах