провал —
прова́л іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
провал —
(стелі) завал, обвал; (отвір) пробій, пролом; Р. провалля; П. НЕВДАЧА; (підпілля) викриття, розконспірація; (пам'яті) втрата; (у пам 'яті) прогалина.
Словник синонімів Караванського
провал —
див. безодня; яма
Словник синонімів Вусика
провал —
-у, ч. 1》 Дія за знач. провалити, провалювати і провалитися, провалюватися 1), 5). 2》 Крізний отвір у чому-небудь унаслідок пробою, пролому і т. ін. || Глибоке провалля (у 1 знач.). 3》 перен. Те саме, що невдача.
Великий тлумачний словник сучасної мови
провал —
Завалина, прірва, провалля, безодня, див. пропасть
Словник чужослів Павло Штепа
провал —
ПРОВА́Л, у, ч. 1. Дія за знач. провали́ти¹, прова́лювати і провали́тися, прова́люватися 1, 4. Землетруси поділяються на три великі групи залежно від причин, якими вони обумовлюються.
Словник української мови у 20 томах
провал —
ПРОБО́ЇНА (пробитий, проламаний, прорваний у чомусь отвір, прохід), ПРОБІ́Й, ПРОЛО́М, ПРОЛА́М, ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛЛЯ рідше, ВИ́РВА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЛО́МИНА розм.
Словник синонімів української мови
провал —
ПРОВА́Л, у, ч. 1. Дія за знач. провали́ти, прова́лювати і провали́тися, прова́люватися 1, 5. Землетруси поділяються на три великі групи залежно від причин, якими вони обумовлюються.
Словник української мови в 11 томах
провал —
Провал, -лу м. = провалля. Вх. Зн. 56.
Словник української мови Грінченка