Орфоепічний словник української мови

публіцист

публіци́ст

[публ'іцист]

-ста, м. (на) -стов'і/ -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. публіцист — публіци́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. публіцист — Письменник, ЖУРНАЛІСТ.  Словник синонімів Караванського
  3. публіцист — див. письменник  Словник синонімів Вусика
  4. публіцист — -а, ч. Письменник, журналіст, який створює публіцистичні твори.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. публіцист — ПУБЛІЦИ́СТ, а, ч. Літератор, журналіст, який пише публіцистичні твори. Я думаю, нема тяжчої та маруднішої роботи, як робота українського галицького публіциста, і приступатись до неї треба з міцною головою та твердою вдачею (Леся Українка);...  Словник української мови у 20 томах
  6. публіцист — Публіци́ст, -та; -ци́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)