підведений

підве́дений

[п'ідведе^ини^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. підведений — підве́дений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підведений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підвести. // підведено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підведений — ПІДВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підвести́. Він скочив на свіжого, підведеного ад'ютантом коня й без жодного слова помчав до палацу Стадницького (М.  Словник української мови у 20 томах
4. підведений — Підве́дений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. підведений — ПІДВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підвести́. Він скочив на свіжого, підведеного ад’ютантом коня й без жодного слова помчав до палацу Стадницького (Стельмах, І, 1962, 644); На початкових дільницях каналу вода вже наповнила русло...  Словник української мови в 11 томах