підрізати

I [п'ідр’ізати^е]

-р'іжу, -р'іже^иш; нак. -р'іж, -р'іжте^и, док.

II [п'ідр'ізати^е]

-айу, -айе^иш, недок.

Значення в інших словниках

1. підрізати — підрі́зати дієслово доконаного виду підріза́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підрізати — див. різати  Словник синонімів Вусика
3. підрізати — I підр`ізатидив. підрізувати. II підріз`атидив. підрізувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підрізати — ПІДРІЗА́ТИ див. підрі́зувати. ПІДРІ́ЗАТИ див. підрі́зувати.  Словник української мови у 20 томах
5. підрізати — Жу, -жеш, док. 1. Вчинити злочинну розправу над кимось. Це місце люди здебільшого обминають, бо кілька років тому тут підрізали дільничного міліціонера, який воював з місцевими наркалигами (А. Дністровий). 2. Принизити когось. Він так його підрізав, що жаль стало хлопця.  Словник сучасного українського сленгу
6. підрізати — врі́зати (підрі́зати) п’я́ти кому. Косячи, догнати косаря, що йде попереду. Хоч, правду кажучи, Остап усякому косареві п’яти вріже, проте не зрівнятися йому з Карпом Стратилатовичем (К. Гордієнко); Якось-то косили ми з ним за проваллям.  Фразеологічний словник української мови
7. підрізати — ЗБИВА́ТИ (ударом, пострілом скидати, змушувати падати кого-, що-небудь), ЗНІМА́ТИ, ЗРІ́ЗУВАТИ, ЗРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДСІКА́ТИ, ЗДІЙМА́ТИ розм. (пострілом). — Док.: зби́ти, зня́ти, зрі́зати, підрі́зати, підсі́кти, здійня́ти.  Словник синонімів української мови
8. підрізати — ПІДРІ́ЗАТИ див. підрі́зувати. ПІДРІЗА́ТИ див. підрі́зувати.  Словник української мови в 11 томах
9. підрізати — Підрізати см. підрізувати.  Словник української мови Грінченка