Значення в інших словниках
-
релігія —
релі́гія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
релігія —
Віра; (конкретна) віровизнання, віросповідання; (краси) П. обожнювання.
Словник синонімів Караванського
-
релігія —
-ї, ж. 1》 Погляди та уявлення, в основі яких лежить віра в існування надприродних сил – богів, духів, душ, в їхнє панування над світом. || Та чи інша віра; віросповідання. 2》 чого, перен. Те, що сліпо наслідують, чому поклоняються.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
релігія —
Набоженство, віра
Словник чужослів Павло Штепа
-
релігія —
РЕЛІ́ГІЯ, ї, ж. 1. Одна із форм суспільної свідомості – сукупність уявлень, які ґрунтуються на вірі в існування вищих сил та істот (Бога та богів). – Я вільнодумний, – сказав літератор, – але релігія потрібна для моральності мужиків і жінок (М.
Словник української мови у 20 томах
-
релігія —
релі́гія (від лат. religio – побожність) форма суспільної свідомості, суть якої полягає у фантастичному, спотвореному відображенні тих сил, що панують над людьми в їхньому повсякденному житті, у відображенні земних сил як надприродних.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
релігія —
Суспільно-культурне явище, суть якого окреслює ставлення людини до сфери сакрального (святості); р. складається з вірувань (міфи, догмати), культу (обряди) та організації (ск., Церкви); гол. поділ...
Універсальний словник-енциклопедія
-
релігія —
РЕЛІГІЯ (від лат. religio — побожність) — духовний феномен, який виражає віру людини в існування надприродного Начала і є для неї засобом спілкування з ним та входження в його світ. Витоки...
Філософський енциклопедичний словник
-
релігія —
ВІ́РА (визнання існування Бога; те або інше релігійне вчення); ВІРОСПОВІДА́ННЯ, РЕЛІ́ГІЯ, ВІ́РУВАННЯ, ВІРОВИЗНА́ННЯ рідше; ВІРОВЧЕ́ННЯ (основні положення якоїсь релігії). Котилися і наші козачі Дурні голови, за правду, За віру Христову (Т.
Словник синонімів української мови
-
релігія —
Релі́гія, -гії, -гією; -гії, -гій (лат.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
релігія —
РЕЛІ́ГІЯ, ї, ж. 1. Несумісні з науковим світосприйманням погляди та уявлення, в основі яких лежить віра в існування надприродних сил — богів, духів, душ, в їхнє панування над світом.
Словник української мови в 11 томах