Значення в інших словниках
-
рея —
ре́я іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
рея —
I -ї, ж. У грецькій міфології – титаніда, мати Зевса, Гери, Деметри та інших олімпійських богів. II -ї, ж., мор. Круглий брус, якого прикріплюють до щогли або стеньги судна, залишаючи його рухомим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рея —
РЕ́Я, ї, ж., мор. Круглий брус, який прикріплюють до щогли або стеньги судна, залишаючи його рухомим. Тримаючись однією рукою за рею і притиснувшись до неї всім тілом, матрос уп'явся зубами у вкритий кригою парус і рве його майже до крові в роті (О.
Словник української мови у 20 томах
-
рея —
ре́я (голл. ra) металевий чи дерев’яний брус, прикріплюваний до щогли або стеньги судна.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
Рея —
У грец. міфології богиня, титаніда, дочка Урана і Геї, сестра і дружина Кроноса; мати олімпійських богів, ототожнювана з Кібелою.
Універсальний словник-енциклопедія
-
рея —
РЕ́Я, ї, ж., мор. Круглий брус, який прикріплюють до щогли або стеньги судна, залишаючи його рухомим. Тримаючись однією рукою за рею і притиснувшись до неї всім тілом, матрос уп’явся зубами у вкритий кригою парус і рве його майже до крові в роті (Довж.
Словник української мови в 11 томах