роздвоєність

роздво́єність

[роздвойcн'іс'т']

-йе^инос'т'і, ор. -йе^ін'іс'т'у

Значення в інших словниках

1. роздвоєність — роздво́єність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. роздвоєність — -ності, ж. Властивість і стан за знач. роздвоєний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роздвоєність — РОЗДВО́ЄНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. роздво́єний 2. Болісна роздвоєність роздирала й дратувала його (З. Тулуб); Півсвідомо вимовлені слова про Говорушин хліб з одного маху розбили попередню психічну роздвоєність і захованість Плотника (І. Кириленко).  Словник української мови у 20 томах
4. роздвоєність — Роздво́єність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. роздвоєність — РОЗДВО́ЄНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. роздво́єний 2. Болісна роздвоєність роздирала й дратувала його (Тулуб, Людолови, II, 1957, 219); Пів-свідомо вимовлені слова про Говорушин хліб з одного маху розбили попередню психічну роздвоєність і захованість Плотника (Кир., Вибр., 1960, 200).  Словник української мови в 11 томах