розкіш —
див. багатство; достаток; краса
Словник синонімів Вусика
розкіш —
-коші, ж. (мн. розкоші, -ів). 1》 перев. одн. Життєва вигода, пов'язана з комфортом, багатством, пишнотою. || Надмірність в обстановці, убранні. 2》 Життя в достатках, з комфортом. Купатися в розкошах. 3》 перев. мн.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розкіш —
РО́ЗКІШ, коші, ж. (мн. розко́ші, ів). 1. перев. одн. Життєва вигода, пов'язана з комфортом, багатством, пишнотою. Якщо вже тонути, то в розкоші!...
Словник української мови у 20 томах
розкіш —
Не йдуть з розкоші у міхоноші. Багатий не просить милостиню. Розкоші нищать дурня. У розкоші дурень стає лінивим і не хоче працювати.
Приповідки або українсько-народня філософія
розкіш —
купа́тися в зо́лоті (в розко́шах, в ро́зкоші). Жити в багатстві, щасливо, мати всього вдосталь. Купались далі в золоті князі, А закуті і смерди, як до того, В землі греблись (Д. Павличко); Явдоха (в офіцера) з півроку ..
Фразеологічний словник української мови
розкіш —
БАГА́ТСТВО (зовнішня пишна краса, ошатність оздоблення і обстановки тощо), ГО́ЙНІСТЬ розм., РО́ЗКІШ підсил., ПИ́ШНІСТЬ підсил., ПИШНО́ТА підсил.; БУНДЮ́ЧНІСТЬ, ПОМПЕ́ЗНІСТЬ (пишність, розрахована на ефект).
Словник синонімів української мови
розкіш —
РО́ЗКІШ, коші, ж. (мн. розко́ші, ів). 1. перев. одн. Життєва вигода, пов’язана з комфортом, багатством, пишнотою. Удень його зовсім не видно, хіба уночі почуєш, як старий немощною рукою глухо дзвонить у чавунну дошку...
Словник української мови в 11 томах