Орфоепічний словник української мови

розправитися

розпра́витися

[розправиетиес'а і росправиетиес'а]

-аўл'ус'а, -виес':а, -виец':а, -аўл'ац':а; нак. -аўс'а, -аўтеис'а

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розправитися — розпра́витися 1 дієслово доконаного виду розгладитися; випростатися розпра́витися 2 дієслово доконаного виду учинити розправу  Орфографічний словник української мови
  2. розправитися — див. лежати  Словник синонімів Вусика
  3. розправитися — I див. розправлятися I. II див. розправлятися II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розправитися — РОЗПРА́ВИТИСЯ¹ див. розправля́тися¹. РОЗПРА́ВИТИСЯ² див. розправля́тися².  Словник української мови у 20 томах
  5. розправитися — розправля́ються / розпра́вляться пле́чі у кого і без додатка. Хто-небудь почуває себе впевнено, діє сміливо, рішуче. Розправляються плечі, в грудях росте високе почуття гордості (Д. Ткач).  Фразеологічний словник української мови
  6. розправитися — КАРА́ТИ кого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ з ким, підсил., ПРА́ВИТИСЯ з ким, розм.; ПРОВЧА́ТИ (ПРОУ́ЧУВАТИ) розм., НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ) розм., ПОВЧА́ТИ (ПОУЧА́ТИ) розм.  Словник синонімів української мови
  7. розправитися — РОЗПРА́ВИТИСЯ¹ див. розправля́тися¹. РОЗПРА́ВИТИСЯ² див. розправля́тися².  Словник української мови в 11 томах