розходження

розхо́дження

[розходже^ин':а і росходже^ин':а]

-н':а, р. мн. -е^ин'

Значення в інших словниках

1. розходження — розхо́дження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розходження — -я, с. 1》 Дія за знач. розходитися 1-10). 2》 Розбіжність, суперечність з кимсь у чому-небудь; незгода з кимсь, чимсь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розходження — РОЗХО́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. розхо́дитися 1–10. Слабкість м'язів черевного преса може призвести до опущення внутрішніх органів, а при розходженні м'язових волокон – до утворення грижових вип'ячувань (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. розходження — РОЗХО́ДЖЕННЯ перев. мн. (відсутність згоди, погодженості між ким-небудь внаслідок неоднакових думок, поглядів, інтересів і т. ін.), НЕЗГО́ДА, РОЗБІ́ЖНІСТЬ, НЕЗЛА́ГОДА.  Словник синонімів української мови
5. розходження — Розхо́дження, -ння, -нню, в -нні; -хо́дження, -хо́джень, -дженням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. розходження — РОЗХО́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. розхо́дитися 1 — 10. Слабкість м’язів черевного преса може привести до опущення внутрішніх органів, а при розходженні м’язових волокон — до утворення грижових вип’ячувань (Фіз. вихов.., 1954, 13).  Словник української мови в 11 томах