розширений —
розши́рений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
розширений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розширити. || розширено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який збільшився в розмірах. 3》 у знач. прикм. Який зріс кількісно, в обсязі тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розширений —
РОЗШИ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розши́рити. Тіло у видри сплющене, розширене до хвоста (з наук.-попул. літ.); Грудна клітка людини у зв'язку з прямоходінням розширена в боки (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
розширений —
ГРУНТО́ВНИЙ (який характеризується повнотою, глибиною), ГЛИБО́КИЙ, ПО́ВНИЙ, ВИЧЕ́РПНИЙ, ШИРО́КИЙ, РОЗШИ́РЕНИЙ, РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, ПОГЛИ́БЛЕНИЙ, ДОКЛА́ДНИЙ, РЕТЕ́ЛЬНИЙ, ДЕТА́ЛЬНИЙ, ДЕТАЛІЗО́ВАНИЙ...
Словник синонімів української мови
розширений —
Розши́рений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розширений —
РОЗШИ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розши́рити. Тіло у видри сплющене, розширене до хвоста (Знання.., 1, 1970, 29); Ганна жадібно, на повні груди, вдихнула чистого повітря...
Словник української мови в 11 томах