Орфоепічний словник української мови

розширений

розши́рений

[рожширеинией і рош:иреинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розширений — розши́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розширений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розширити. || розширено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який збільшився в розмірах. 3》 у знач. прикм. Який зріс кількісно, в обсязі тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розширений — РОЗШИ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розши́рити. Тіло у видри сплющене, розширене до хвоста (з наук.-попул. літ.); Грудна клітка людини у зв'язку з прямоходінням розширена в боки (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. розширений — ГРУНТО́ВНИЙ (який характеризується повнотою, глибиною), ГЛИБО́КИЙ, ПО́ВНИЙ, ВИЧЕ́РПНИЙ, ШИРО́КИЙ, РОЗШИ́РЕНИЙ, РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, ПОГЛИ́БЛЕНИЙ, ДОКЛА́ДНИЙ, РЕТЕ́ЛЬНИЙ, ДЕТА́ЛЬНИЙ, ДЕТАЛІЗО́ВАНИЙ...  Словник синонімів української мови
  5. розширений — Розши́рений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розширений — РОЗШИ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розши́рити. Тіло у видри сплющене, розширене до хвоста (Знання.., 1, 1970, 29); Ганна жадібно, на повні груди, вдихнула чистого повітря...  Словник української мови в 11 томах