рушійний —
руші́йний прикметник
Орфографічний словник української мови
рушійний —
-а, -е. 1》 Який приводить що-небудь у рух або керує рухом чогось. 2》 перен. Який спонукає до чого-небудь, сприяє росту, розвиткові чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рушійний —
РУШІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який приводить що-небудь у рух або керує рухом чогось. З давніх-давен людина навчилася використовувати водну енергію як рушійну силу (з наук.-попул. літ.). 2. перен. Який спонукає до чого-небудь, сприяє росту, розвиткові чогось.
Словник української мови у 20 томах
рушійний —
руші́йна си́ла. Те, що спонукає до чого-небудь, сприяє росту, розвиткові чогось. Словом “душа” люди різних мов називають, по суті, одне й те саме — певну невидиму рушійну силу, яка щось здійснює, дає дихання й життя (З журналу).
Фразеологічний словник української мови
рушійний —
РУШІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який приводить що-небудь у рух або керує рухом чогось. З давніх-давен людина навчилася використовувати водну енергію як рушійну силу (Наука.., 9, 1959, 13). 2. перен. Який спонукає до чого-небудь, сприяє росту, розвиткові чогось.
Словник української мови в 11 томах