Орфоепічний словник української мови

рівнодення

рівноде́ння

[р’іўноден':а]

-н':а, р. мн. -ен'

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рівнодення — рівноде́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. рівнодення — -я, с., астр. Час, що буває двічі на рік, коли тривалість дня й ночі на всій Землі (крім полюсів) однакова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівнодення — РІВНОДЕ́ННЯ, я, с., астр. Час, що буває двічі на рік, коли тривалість дня й ночі на всій Землі (крім полюсів) однакова. У дні рівнодень Сонце знаходиться на небесному екваторі (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. рівнодення — РІВНОДЕ́ННЯ, я, с., астр. Час, що буває двічі на рік, коли тривалість дня й ночі на всій Землі (крім полюсів) однакова. В дні рівнодень Сонце знаходиться на небесному екваторі (Астр.  Словник української мови в 11 томах