рівнятися —
“П’ять плюс п’ять рівняється десяти” – кажуть і пишуть, забуваючи, що дієслово рівнятися має не те значення, яке йому в цій фразі надають. Рівнятися – триматися одної лінії в ряді, шерензі (“Рівнятися на правофлангового!...
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
рівнятися —
рівня́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
рівнятися —
-яюся, -яєшся, недок. 1》 до кого, з ким, розм. Бути або вважати, визнавати себе рівноцінним кому-небудь у певному аспекті. 2》 перен., на кого – що. Намагатися наслідувати чийсь приклад або кого-небудь. 3》 з чим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рівнятися —
РІВНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок. 1. до кого, з ким, розм. Бути або вважати, визнавати себе рівноцінним кому-небудь у певному відношенні. – Коли правду сказати, то наша Єфросина не така гарна, як розумна ..
Словник української мови у 20 томах
рівнятися —
ДОРІ́ВНЮВАТИ (бути рівним, величиною відповідати чомусь), РІВНЯ́ТИСЯ рідше, ВИНО́СИТИ зах. Населення України дорівнює кількості населення найбільших держав Європи (з журналу); Так життя своє прожити...
Словник синонімів української мови
рівнятися —
РІВНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок. 1. до кого, з ким, розм. Бути або вважати, визнавати себе рівноцінним кому-небудь у певному відношенні. — Коли правду сказати, то наша Єфросина не така гарна, як розумна.. Куди вже, стара, нам з тобою рівнятися до неї (Н.
Словник української мови в 11 томах
рівнятися —
Рівня́тися, -ня́юся, -єшся гл. Равняться, уподобляться, сравниваться; сравниваться ростомъ съ чѣмъ. Куди рівняться свині до коня, коли шерсть не така. Ном. № 7931. Хто в псах кохається, сам йому рівняється. Ном. № 12581. А запашний та василечок із тинами рівняється. Грин. III. 537.
Словник української мови Грінченка